МОДУЛІ СИСТЕМИ ЗАЛИШКОВИХ КЛАСІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СКРИТНОСТІ

Анотація

Аналіз засобів та принципів ведення радіоелектронної розвідки, а також технологій, які дозволяють отримати доступ до інформації, показує, що в умовах сьогодення зростає необхідність у підвищенні ефективності протидії їм. Саме тому актуальним завданням є пошук або синтез сигнальних конструкцій, що забезпечують необхідний рівень стійкості інформаційних повідомлень до можливості несанкціонованого доступу. З цією метою в статті досліджено принципи формування сигналів на основі таймерного та позиційного кодування. Дані принципи значно відрізняються. За позиційного кодування тривалість окремих відрізків сигналу в кодовій конструкції може дорівнювати ,  тощо. Отже, відстань між моментами модуляції кратна тривалості , а кількість кодових слів становить . У ході використання таймерних сигнальних конструкцій кодове слово буде складатися з декількох інформаційних відрізків, які повинні відповідати умові , де  – цілі числа. Тобто  не може бути менше , а  містить інформацію про число. У статті показано кількість реалізацій таймерних сигнальних конструкцій, потужність позиційного коду, розраховано ентропію з визначенням імовірності появи помилок за різних параметрів. Також розглянуто спосіб часового ущільнення за модулем  та надано рекомендації щодо його використання для збільшення інформаційної скритності шляхом створення невизначеності в разі передачі під час шифрування. Доведено, що використання модулів системи залишкових класів збільшить ефективність скритності інформації, що передається, за рахунок зміни ймовірності застосування окремих символів у шифрограмі, яка передається сигналом, побудованим на основі таймерних сигнальних конструкцій.