ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ, ВИПРОБУВАННЯ, ЗАСТОСУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ СКЛАДНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ РАДІОМОНІТОРИНГУ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ

Микола Вікторович Бугайов — 2026-02-12

У зв’язку зі стрімкими темпами розвитку техніки радіозв’язку, упровадженням нових радіотехнологій, зростанням швидкостей передавання все більших обсягів інформації, потреба в радіочастотному спектрі загального користування з кожним роком суттєво зростає, тому особливу роль у процесі вдосконалення системи управління радіочастотним спектром відіграє радіомоніторинг. У великих містах зі щільною забудовою із багатоповерхових будівель ведення радіомоніторингу навіть із використанням портативних засобів досить ускладнене, а в деяких випадках практично не можливе. Застосування безпілотних літальних апаратів підвищує гнучкість просторового розміщення засобів радіомоніторингу та швидкість огляду заданої області простору, покращує енергетичну доступність джерел радіовипромінювання за рахунок можливості створення умов прямої видимості. Метою статті є розроблення математичних моделей процесу радіомоніторингу із використанням безпілотних літальних апаратів, що дозволить підвищити ефективність вирішення відповідних завдань в умовах багатопроменевих завмирань за рахунок оптимізації методів та алгоритмів оброблення сигналів. У ході викладення основного матеріалу дослідження визначено завдання та складові процесу радіомоніторингу, описано параметри окремого джерела радіовипромінювання та їх сукупності в деякій області простору із використанням відповідних імовірнісних моделей, а також зазначено параметри засобу радіомоніторингу та середовища поширення радіохвиль. Показано, що планування траєкторії польоту безпілотного літального апарата повинно здійснюватися з урахуванням перешкод та апріорного розподілу щільності розміщення джерел радіовипромінювання в просторі. Наведено моделі прийнятого сигналу для їх вузькосмугових та широкосмугових описів. У разі моделювання процесу пошуку джерел радіовипромінювань доцільно окремо розглядати пошук сигналів у частотно-часовій області та в просторі.

МЕТОД ПЕРЕДСПОТВОРЕННЯ ФАЗИ ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ БІЧНИХ ПЕЛЮСТОК ФУНКЦІЇ АВТОКОРЕЛЯЦІЇ СИГНАЛІВ ІЗ НЕЛІНІЙНОЮ ЧАСТОТНОЮ МОДУЛЯЦІЄЮ

Олександр Олексійович Костиря — 2026-02-12

Одним із визначальних етапів розвитку радіолокаційних систем стало запровадження складних сигналів із внутрішньоімпульсною модуляцією частоти або фази, що забезпечило збільшення тривалості зондувальних сигналів, тобто їх потужності, без втрати розрізнювальної здатності за дальністю завдяки стисненню луна-сигналів у пристроях узгодженого оброблення. Негативним наслідком від застосування таких сигналів є наявність бічних пелюсток автокореляційних функцій, рівень яких відносно максимуму для сигналів із лінійною частотною модуляцією становить 13 дБ. Тло бічних пелюсток «розтягує» зону дії пасивних перешкод за дальністю, що погіршує потенційні можливості радіолокаційних засобів із виявлення цілей. Зниження максимального рівня бічних пелюсток сигналу на виході узгодженого фільтра є актуальним завданням, яке можна вирішити шляхом використання сигналів із нелінійною частотною модуляцією. Статтю присвячено розробленню методу зниження максимального рівня бічних пелюсток автокореляційних функцій багатофрагментних нелінійно-частотно-модульованих сигналів за рахунок введення додаткових стрибків миттєвої фази на стиках фрагментів. Відмінною особливістю запропонованого методу від відомих є те, що він застосовується для математичних моделей, які забезпечують розрахунок та компенсацію частотно-фазових спотворень у моменти переходів від одного фрагмента сигналу до іншого. Проведений аналіз відомих публікацій показує, що для таких математичних моделей метод фазового передспотворення раніше не застосовувався. Отже, завданням цього дослідження є визначення доцільності введення додаткових фазових стрибків на переходах між фрагментами сигналів із нелінійною частотною модуляцією. Розглядаються дво- та трифрагментні сигнали, до складу яких входять фрагменти як із лінійними, так і з нелінійними законами частотної модуляції. Дослідження підтвердили, що можна підібрати такі значення стрибків миттєвої фази, за яких максимальний рівень бічних пелюсток знижується. Для наведених параметрів сигналів максимальне зниження становить 2,33 дБ, найнижче значення максимального рівня бічних пелюсток -24,63 дБ отримано для трифрагментного сигналу з лінійною частотною модуляцією, а зниження цього рівня за рахунок введення додаткових стрибків миттєвої фази становить 1,11 дБ.

ВИЗНАЧЕННЯ РЕАЛЬНОЇ РОЗДІЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ ЦИФРОВИХ ЗОБРАЖЕНЬ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ТЕОРІЇ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ

Олександр Федорович Дубина — 2026-02-12

Предметом дослідження є система відеоспостереження інтегрованої системи захисту об'єктів.

У статті розглянуто підхід до оцінювання ефективності системи захисту об'єктів, а також обґрунтовано важливість визначення такого цифрового параметра, як роздільна здатність. Проаналізовано вимоги європейського стандарту EN 50 132-7 для класифікації, розпізнавання та ідентифікації об'єктів на цифрових зображеннях. Зроблено висновок, що проєктувальник та замовник повинні визначитися з метою встановлення кожної камери (розпізнавання людей, ідентифікація, виявлення, спостереження). Проєктувальник повинен знайти золоту середину між вищою щільністю пікселів, що дозволяє бачити більше деталей під меншим кутом огляду, та більшою шириною огляду камери під більшим кутом перегляду, що дозволяє зменшити кількість камер у проєкті.

Проаналізовано фактори, що впливають на якість цифрового зображення. Зроблено висновок, що для визначення реальної роздільної здатності зображення і, відповідно, імовірності належної класифікації об'єктів систем відеоспостереження необхідно враховувати багато факторів, які знаходяться в певній суперечності один з одним, і цей процес не підлягає аналітичному моделюванню. Основні фактори включають: розрізнення, освітлення під час знімання, відстань до об'єкта, глибину різкості.

Використання вимог європейського стандарту EN 50 132-7 можливе лише в ідеальних умовах знімання та технічних характеристик відеокамер. Для систем відеоспостереження характерні зміни умов знімання (час доби, року, різні кліматичні та погодні умови, значні відстані за глибиною та шириною розміщення об'єкта, що знімається). У цьому разі пропонується алгоритм для визначення реальної роздільної здатності зображення IP -відеокамери за допомогою теорії нечіткої логіки (Fuzzy Logic) або нечіткого виведення. Цей алгоритм оцінює ступінь відповідності умов знімання до ідеальних умов, у яких можна застосувати стандарт EN 50 132-7 для класифікації об'єктів на цифрових зображеннях.

МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Ігор Анатолійович Пількевич — 2026-02-12

Згідно із Законом України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIІI "Про освіту" (ст. 75 "Наукове і методичне забезпечення освіти") одним із обов’язкових підходів до навчальної та наукової діяльності закладів вищої освіти є розроблення та впровадження інноваційних освітніх технологій. Крім того, зазначено, що для підрозділів у вишах повинен бути вільний доступ до вебсайтів, на яких розміщені навчальна література та методичні матеріали (електронні бібліотеки). Для підвищення ефективності інформаційного забезпечення користувачів, взаємодії окремих підрозділів використовується автоматизація всіх процесів закладу вищої освіти, розробляються не лише паперові, але й електронні видання (носії інформації).

З урахуванням викладеного актуальним є завдання автоматизувати роботу бібліотеки за різними аспектами діяльності з метою якісного інформаційного забезпечення освітнього процесу, наукової та науково-технічної діяльності вишу. У рамках створення автоматизованої системи управління закладу вищої освіти для підвищення оперативності пошуку необхідного навчального чи методичного матеріалу потрібно створювати електронні бібліотеки з ефективним пошуком за електронним каталогом видань різного виду спрямування та знань.

Отже, електронна бібліотека – це інформаційна система, яка зберігає документи в електронному вигляді та надає користувачам зручний доступ до них через комп’ютерні мережі (локальні або глобальні). Вона є цифровим аналогом традиційної бібліотеки, проте має розширені функції завдяки сучасним технологіям.

У статті описано роботу запропонованої моделі інформаційної системи електронної бібліотеки закладу вищої освіти, надано алгоритм її функціонування, а також визначено місце електронної бібліотеки в автоматизованій системі управління вишу. Детально розглянуто таблиці бази даних та наведено схему їхніх зв’язків, а також запропоновано приклад головної форми програми та інформаційну сторінку користувача.

Розроблена інформаційна система може бути реалізована за допомогою системи керування реляційними базами даних MySQL і скриптової мови програмування PHP (Personal Home Page). Практичне її використання буде безкоштовним.

ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ТА КЛАСИФІКАЦІЙНОЇ БАЗ СИСТЕМИ ЗАГАЛЬНИХ ТЕХНІЧНИХ ВИМОГ ДО ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ ВИСОКОЇ ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ

Дем’ян Андрійович Іщенко — 2026-02-12

Аналіз тенденцій розвитку техніки радіоелектронної боротьби та безпілотних систем засвідчує їх ключову роль у досягненні технологічної переваги над противником. Висока динаміка розвитку цих видів військової техніки зумовлює актуальність проблеми формування системи загальних технічних вимог, необхідних для набуття нових спроможностей в умовах ресурсних обмежень.

Підвищення ефективності розвитку військової техніки високої динаміки розвитку в межах життєвого циклу можливе завдяки стандартизації вимог, що забезпечує: масштабування виробів (серійне та масове виробництво); оптимізацію процесів випробувань; підвищення ефективності логістичної підтримки. Реалізація цього підходу потребує впровадження системи загальних технічних вимог для відповідних груп виробів. На сьогодні в Україні розробляються та впроваджуються національні нормативні документи й військові стандарти, які становлять основу для формування таких систем. Водночас значущим аспектом проблеми розвитку військової техніки з високою динамікою розвитку є недосконалість термінологічної та класифікаційної бази, зумовлена швидкими темпами розвитку й мінливістю вказаних зразків.

У статті розглянуто науково-методологічні засади формування термінологічної та класифікаційної бази для створення системи загальних технічних вимог до військової техніки високої динаміки розвитку. Актуальність дослідження визначається потребами: уніфікації підходів до технічного нормування вимог; забезпечення сумісності з міжнародними стандартами (зокрема STANAG); підвищення ефективності розроблення, експлуатації та модернізації відповідних засобів.

Науковий апарат дослідження включає: понятійно-термінологічну систему; принципи класифікації; структурно-функціональні ознаки військової техніки високої динаміки розвитку; методологію побудови системи загальних технічних вимог.

Термінологічна база забезпечує єдність трактування ключових понять у науковій діяльності, технічних завданнях і стандартах, а класифікаційна дозволяє систематизувати військову техніку високої динаміки розвитку за такими ознаками: призначення, базування, конструктивні особливості, рівень автономності, тактико-технічні характеристики тощо.

Практичне значення дослідження полягає у створенні підґрунтя для стандартизації вимог до військової техніки з високою динамікою розвитку, гармонізації національних нормативних документів із міжнародними вимогами, а також у забезпеченні методологічної підтримки для фахівців, експертів і виробників. Запропонований підхід сприяє підвищенню системності, прозорості та керованості процесів технічного регулювання в оборонному секторі.

МОДЕЛЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ АЕРОЗОЛЬНОГО МАСКУВАННЯ В НАСТУПІ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО

Богдан Іванович Тертишний — 2026-02-12

Статтю присвячено обґрунтуванню та формуванню моделі застосування підрозділів аерозольного маскування в наступальних діях відповідно до вимог і стандартів НАТО. Наступальні дії сучасних військ характеризуються високою динамікою, швидкою зміною форм і способів ведення бою, необхідністю дезорганізації систем управління противника та створення переваги на вибраному напрямку. Згідно з підходами НАТО аерозольне маскування розглядається не як допоміжний засіб, а як інтегрований елемент підтримки, здатний забезпечити прихованість, раптовість і маневреність сил на всіх етапах наступу, а також безперервність та темп наступальних дій.

З урахуванням сучасних загроз застосування високоточної зброї, безпілотних літальних апаратів та засобів наведення противника на сьогодні є проблема відсутності цілісної, адаптивної моделі, здатної описати оптимальні способи використання аерозольного маскування в наступі з урахуванням стандартів НАТО. Традиційні підходи здебільшого орієнтовані на статичні або частково динамічні сценарії, що не відображають реалій наступальних дій із високим темпом.

Запропонована модель застосування підрозділів аерозольного маскування в наступі формує його цілісну структуру, що охоплює тактичні аспекти використання аерозолів, зокрема приховування маневру, введення противника в оману, маскування пророблення проходів, ураження засобів розвідки противника та підтримку вогневих дій.

Розроблена модель є динамічною, адаптивною й багатомодульною системою, що відповідає стандартам НАТО та забезпечує ефективне використання аерозольних засобів у широкому спектрі наступальних дій. Вона інтегрує теоретичні положення, тактичні вимоги та математичні залежності в комплексний інструмент планування й управління, що дозволяє зменшити ризик виявлення військ, підвищити їх живучість, забезпечити дезорганізацію противника та сприяє підтриманню темпу наступу. Модель може бути використана як основа для подальшого розроблення автоматизованих систем планування та управління аерозольним маскуванням відповідно до сучасних вимог ведення бойових дій.

ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ СТВОРЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ІОНОЗОНДА ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ЕНЕРГОСИСТЕМИ

Юрій Павлович Гончаренко — 2026-02-12

У статті надано обґрунтування створення сучасного іонозонда, інформація якого може використовуватися для підвищення надійності та ефективності роботи енергосистем, а також із метою мінімізації ризиків, пов'язаних із впливом атмосферних явищ на електричну інфраструктуру. Характеристики розробленого іонозонда не поступаються сучасним виробам провідних країн світу.

Проаналізовано наявні іонозонди, їх технічні характеристики. Запропоновано метод формування синтезованого лінійно-частотно-модульованого сигналу та його оптимальної фільтрації, проведено дослідження щодо можливості його застосування в радіолокаційній станції вертикального зондування іоносфери. Крім того, обґрунтовано склад апаратно-програмного комплексу частотного забезпечення ближнього декаметрового зв'язку з використанням лінійно-частотно-модульованих сигналів. Цей комплекс побудовано на основі універсальної платформи USRP N210, яка дозволяє використовувати приймачі та передавачі за технологією SDR у діапазоні частот до 6 ГГц. Такий широкий частотний діапазон може забезпечуватися змінними дочірніми платами.

На основі проведеного аналізу запропоновано розробку іонозонда, вартість виготовлення якого значно менша, ніж аналогів провідних світових виробників радіолокаційній станції вертикального зондування, а деякі технічні характеристики навіть значно кращі. Для порівняння розробленого та сучасних іонозондів були вибрані такі основні параметри: еквівалентна потужність випромінювання та спектр сигналу, який випромінюється.

На базі результатів проведених досліджень визначено вимоги та основні технічні характеристики, яким повинен відповідати ідеальний іонозонд.

АНАЛІЗ СИСТЕМ ЖИВЛЕННЯ ЕЛЕКТРОДВИГУНІВ РОЗВІДУВАЛЬНИХ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ І КЛАСУ

Юрій Леонідович Бондаренко — 2026-02-12

У статті розглянуто сучасні підходи до підвищення енергоефективності систем електроживлення безпілотних літальних апаратів, зокрема досліджено взаємодію джерел живлення, електронних регуляторів швидкості та безколекторних електродвигунів. Проаналізовано структуру типової енергетичної системи безпілотних літальних апаратів, включно з акумуляторами, модулями розподілу живлення, політним контролером та силовими перетворювачами. Особливу увагу приділено характеристикам безколекторних електродвигунів, їхнім показникам ефективності, а також впливу алгоритмів керування на динаміку, точність та втрати в електроприводі.

Окремо розглянуто різні типи форм вихідних сигналів електронних регуляторів швидкості: трапецієподібне керування, синусоїдальне широтно-імпульсне й векторне керування з урахуванням орієнтації поля, а також просторово-векторну широтно-імпульсну модуляцію простору. Зроблено порівняльний аналіз цих методів за параметрами плавності ходу, рівня шумів, складності реалізації та загальної енергоефективності. Показано, що перехід від простих імпульсних методів до методів з урахуванням орієнтації поля забезпечує суттєве зменшення втрат, стабілізацію моменту та підвищення точності керування, що є критично важливим для безпілотних літальних апаратів з тривалим часом польоту.

У роботі показано важливість багатофакторного моделювання, яке враховує взаємний вплив напруги акумуляторної батареї, форми сигналу, температурних режимів, механічного навантаження та параметрів двигуна. Встановлено необхідність подальших досліджень у напрямку оптимізації алгоритмів електронних регуляторів швидкості та аналізу їхнього впливу на ресурс акумулятора й загальну енергоефективність системи електроживлення безпілотних літальних апаратів.

ІНТЕГРАЦІЯ НЕЙРОННОГО ФІЛЬТРА КАЛМАНА В СИСТЕМУ НАВЕДЕННЯ ВИСОКОДИНАМІЧНИХ АПАРАТІВ

Вадим Анатолійович Романько — 2026-02-12

У статті розглянуто завдання підвищення точності оцінювання стану високодинамічних рухомих об’єктів, зокрема безпілотних літальних апаратів, наземних роботизованих платформ та керованих боєприпасів, шляхом інтеграції методів штучного інтелекту в структуру фільтра Калмана. Показано, що класичний фільтр Калмана, незважаючи на широке застосування в системах наведення та навігації, має суттєві обмеження в умовах нелінійної динаміки, негаусівських завад і наявності викидів у вимірюваннях датчиків. Запропоновано гібридний підхід, у межах якого фільтр Калмана доповнюється нейронною мережею, що формує адаптивну корекцію оцінювання вектора стану. Розроблено математичну модель мультисенсорного злиття даних, яка поєднує вимірювання інерціального вимірювального модуля, супутникової навігаційної системи, а також магнітометра та оптичної камери.

Описано структуру розробленого алгоритму, процес формування вхідного вектора ознак для нейронної мережі, процедуру навчання на основі результатів імітаційного моделювання й використання скоригованої оцінки стану в контурах наведення та стабілізації. Результати моделювання демонструють зниження середньоквадратичної похибки оцінювання координат і швидкостей приблизно на 15–40% порівняно з класичним фільтром Калмана, а також підвищення завадостійкості до викидів у супутникових вимірюваннях і зростання рівня шуму інерціальних датчиків. У статті також обґрунтовано можливість реалізації запропонованого алгоритму на бортових обчислювальних модулях з обмеженими обчислювальними ресурсами. Подальші дослідження доцільно спрямувати на інтеграцію рекурентних архітектур простору станів у структуру НФК.

МОДЕЛЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ АЕРОЗОЛЬНОГО МАСКУВАННЯ В ОБОРОНІ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО

Іван Сергійович Мещеряков — 2026-02-12

У статті розглянуто актуальну проблему формалізації процесів застосування підрозділів аерозольного маскування в обороні відповідно до стандартів НАТО. Вихідні керівні документи, що регламентують використання аерозольних засобів, визначають загальні принципи, однак їх практична реалізація в умовах бойових дій потребує високого ступеня узгодженості дій під час аерозольного маскування. Ефективне застосування аерозольного маскування є критичним елементом збереження бойової спроможності підрозділів в умовах сучасної високоточної зброї та розвинених засобів розвідки, спостереження й цілевизначення противника.

Метою дослідження є розроблення моделі застосування підрозділів аерозольного маскування в обороні за стандартами НАТО, яка забезпечує наукове обґрунтування процесів планування, управління та контролю за ефективністю маскувальних заходів у бойових умовах. Вона відповідає принципам стандартизації НАТО, передбачає інтеграцію в автоматизовані системи управління військами та може бути використана під час планування оборонних дій.

Розроблений підхід дозволяє формалізувати процес прийняття рішення щодо моменту активації завіси, її тривалості, інтенсивності та оптимального розподілу засобів аерозольного маскування на місцевості. Важливо, що модель враховує мультиспектральну природу сучасних засобів розвідки противника, а також вимоги до забезпечення прихованості маневру та зниження інформаційної доступності позицій оборони.

Практичний результат дослідження полягає в отриманні алгоритму керування засобами аерозольного маскування, придатного до автоматизації та впровадження в сучасні системи бойового управління. Запропонована модель підвищує ефективність оборонних дій завдяки можливості прогнозувати щільність аерозольної завіси, оцінювати очікувані втрати щільності внаслідок зміни метеоумов, здійснювати адаптивну корекцію продуктивності.

Отже, результати дослідження створюють наукове обґрунтування процесів планування, управління й контролю за ефективністю маскувальних заходів у бойових умовах. Запропонована модель відповідає принципам стандартизації НАТО, передбачає інтеграцію в автоматизовані системи управління військами та може бути використана під час планування оборонних дій.

АНАЛІЗ СИГНАТУРИ АКУСТИЧНИХ СИГНАЛІВ ПРОЛЬОТУ КРИЛАТИХ РАКЕТ

Руслан Анатолійович Андрощук — 2026-02-12

У сучасних умовах повномасштабної агресії рф та загрози з боку високоточної зброї, зокрема крилатих ракет, питання своєчасного виявлення та ідентифікації повітряних цілей набуває особливої актуальності. Визначення сигнатури акустичного сигналу прольоту крилатих ракет є ключовим елементом у створенні ефективних систем акустичного моніторингу, що дозволяють оперативно реагувати на загрози та забезпечувати захист критичної інфраструктури. Аналіз джерела акустичного шуму під час прольоту крилатої ракети є важливим для виявлення та видачі цілевказівок на її знищення. Джерелами акустичного шуму прольоту крилатої ракети є реактивний двигун, аеродинамічні ефекти, контакт із поверхнею та вибух. Реактивний двигун генерує шум шляхом викиду газів із великою швидкістю, особливо під час старту ракети. Аеродинамічні ефекти, зокрема турбулентні потоки та ударні хвилі, також призводять до аеродинамічного шуму. Контакт із поверхнею та вибух під час зіткнення із цілями створюють додаткові шумові сигнали. Аналіз цих джерел шуму допомагає вдосконалювати системи виявлення та ідентифікації прольоту крилатих ракет. У статті наведено приклади зареєстрованих акустичних сигналів від прольоту крилатих ракет, визначено особливості побудови хвильової форми акустичного сигналу, його амплітудних, часових та спектральних параметрів, які дозволяють його ідентифікувати. Аналіз даних зареєстрованих сигналів показує характерні особливості хвильової форми та параметрів акустичних сигналів від прольоту крилатих ракет: тривалість акустичного сигналу, що реєструється, становить від 2−3 с до 12−15 с; акустичний сигнал реактивного (турбореактивного) двигуна має спектральний портрет із шумоподібною структурою, що займає смугу частот від десятків герц до 2,5−3 кГц та обмежується частотою у 8 кГц; максимум енергії сигналу зосереджено в області частот від 0,12 кГц до 0,6 кГц, найчастіше – на частотах близько 300 Гц; ширина спектра становить близько 1−2 кГц. Визначена сигнатура акустичного сигналу прольоту крилатих ракет може бути інтегрована в системи акустичного моніторингу для забезпечення комплексного спостереження (виявлення) та аналізу повітряних загроз.

ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ СИСТЕМ

Ігор Анатолійович Омельчук — 2026-02-12

Тривала збройна агресія проти України та світовий досвід використання безпілотних систем у збройних конфліктах протягом останніх років став поштовхом до створення окремого роду сил у структурі Збройних Сил України.

На сьогодні спостерігається стійка тенденція до зростання ролі безпілотних систем у складі озброєння, що зумовлює потребу в нарощуванні обсягів розроблення, створення та виробництва сучасних безпілотних комплексів різного напрямку застосування. Складність процесів, що покладені в основу функціонування безпілотних систем, численні елементи й системи, взаємопов’язані між собою, велика кількість різноманітних параметрів та характеристик зразків безпілотних систем – усе це обумовлює необхідність їх дослідження й підтвердження правильності прийнятих нових технічних рішень, а також втілення вже наявних у ході розроблення та виробництва безпілотних систем. Аналіз і нормування їх тактико-технічних характеристик є актуальним завданням для забезпечення точного планування бойових дій. Для цього розроблені зразки озброєння мають пройти випробування та дослідження характеристик. Випробування є основним способом підтвердження відповідності наявних характеристик заявленим тактико-технічним вимогам до зразків техніки. Методи випробувань повинні передбачати застосування стандартизованих алгоритмів і процедур. Оскільки джерелом інформації, на основі якої можна зробити висновок про відповідність сировини чи продукту, є результати випробувань, то впевненість у їх достовірності може забезпечити підтвердження надійності застосовуваного методу.

У наш час таким способом підтвердження відповідності отриманих даних є акредитація лабораторій за стандартом ISO / IEC 17025:2019, відповідно до якого визначають компетенції лабораторій щодо якості результатів їх досліджень. Якщо розглянути питання впровадження зазначеного стандарту в практику випробувань зразків озброєння, а саме з огляду на імплементацію стандартів НАТО, то використання точних і надійних даних під час випробувань, які надходять від акредитованої лабораторії, дозволить мінімізувати технічні бар’єри для співпраці з європейськими виробниками озброєння.