ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РАДІОЕЛЕКТРОННОГО ПРИКРИТТЯ ОБ’ЄКТА ЗА КОНЦЕПТУАЛЬНОЮ МОДЕЛЛЮ ПОХИБОК НАВІГАЦІЇ УДАРНИХ БЕЗПІЛОТНИХ СИСТЕМ

Анотація

У статті досліджено результативність радіоелектронного прикриття об’єкта, що здійснюється з використанням засобів радіоелектронної боротьби, як ступінь зниження ефективності ударів безпілотних систем, яка розглядається, зокрема, як реалізація їх можливостей щодо високоточних ударів по цілях. Такі можливості безпілотних систем безпосередньо залежать від використання різних систем навігації, передусім інерціальних. Функціонування безпілотних систем автономне, але воно передбачає комплексування із системами навігації, що працюють із зовнішніми джерелами навігаційної інформації. Підтримання точності наведення полягає в періодичному корегуванні даних інерціальних навігаційних систем із даними, отриманими бортовими радіоелектронними засобами каналів глобальних супутникових навігаційних систем. За його відсутності, кількість помилок визначення координат власного місцеположення та їх змін у часі збільшується, це погіршує навігацію безпілотних систем щодо наведення на запрограмовані об’єкти. Зростання середньоквадратичних помилок у системах навігації місцеположення безпілотних систем, що є пропорційним до часу подавлення каналів глобальних супутникових навігаційних систем, зменшує ймовірність влучання в ціль і, відповідно, знижує їх ефективність.

У сучасних бойових діях масоване застосування безпілотних систем зумовлює комплексні виклики для сил і засобів радіоелектронної боротьби, зокрема щодо подавлення каналів глобальних супутникових навігаційних систем засобів повітряного нападу. У статті запропоновано концептуальну модель похибок навігації, яка поєднує класичні метричні показники точності (кругове ймовірне відхилення та середньоквадратичне відхилення за відстанню) із практичними моделями зростання похибки інерціальних навігаційних систем за впливом засобами радіоелектронної боротьби, перешкодами на бортові радіоелектронні засоби каналів глобальних супутникових навігаційних систем засобів повітряного нападу. Такий підхід дозволяє оцінювати ефективність радіоелектронного прикриття об’єкта не лише за параметрами похибок, а й за показниками, що визначаються факторами радіоелектронної обстановки. Це забезпечує можливість адаптації апарату оцінювання до реальних умов та створює основу для багаторівневого планування ресурсів у системі протидії безпілотним загрозам.