МЕТОДИКА ВИБОРУ ПАРАМЕТРІВ ПЕРІОДИЧНОЇ, КОВЗНОЇ ЗА ЧАСТОТОЮ РАДІОПЕРЕШКОДИ
DOI:
https://doi.org/10.46972/2076-1546.2025.28.07Ключові слова:
методика, періодична, ковзна за частотою радіоперешкода, параметр, радіоподавлення, коефіцієнт подавлення, передавач перешкодАнотація
Багато сучасних засобів радіоподавлення ближньої дії будуються на основі керованих напругою генераторів, випромінювання яких є синусоїдальним коливанням із частотою, що змінюється періодично за лінійним законом у межах заданої смуги подавлення. Такі радіовипромінювання належать до періодичних, ковзних за частотою радіоперешкод, а їх потужність має нерівномірний розподіл у частотній області. Вказані радіоперешкоди мають два основні параметри, які визначають їх часові та частотні характеристики: ширина робочого діапазону частот і період повторення. Значення параметрів впливають на структуру енергетичного спектра перешкоди, що позначається на її ефективності, яка характеризується коефіцієнтом подавлення. У статті запропоновано методику вибору параметрів періодичної, ковзної за частотою радіоперешкоди для забезпечення мінімального значення коефіцієнта подавлення приймачів радіоканалів із заданими характеристиками. Вона дозволяє обрати параметри перешкоди для ефективного подавлення приймачів радіоканалів із фіксованою робочою частотою та розширенням спектра методом псевдовипадкового перестроювання робочої частоти. Показано, що для подавлення приймача радіосигналів із фіксованою робочою частотою період радіоперешкоди повинен бути не менше оберненого значення ширини смуги пропускання приймача. Для забезпечення мінімального значення коефіцієнта подавлення приймачів радіосигналів із псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти потрібно враховувати допустимі ймовірності помилки під час прийому бітового символу та пакету даних, що дозволяє, за їх низьких значень, зменшити коефіцієнт подавлення на 6 дБ. Перевірку працездатності розробленої методики вибору параметрів періодичної, ковзної за частотою радіоперешкоди здійснено шляхом імітаційного моделювання в програмному середовищі MATLAB. Наведено залежності відносної кількості втрачених пакетів даних від відношення сигнал / перешкода та періоду повторення перешкоди.
Посилання
Khudov, H., Hridasov, I., & Khyzhniak, I. et al. (2024). Analiz taktyko-tekhnichnykh kharakterystyk ta taktyky zastosuvannia osnovnykh zasobiv radioelektronnoi borotby (blyzhnoi dii) rosiiskoi federatsii [Analysis of Tactical and Technical Characteristics and Tactics of Using the Main Means of Electronic Warfare (Close-Range) of the russian federation]. Systemy upravlinnia, navihatsii ta zviazku [Control, Navigation and Communication Systems], 4, 209–218. https://doi.org/10.26906/SUNZ.2024.4.209 [in Ukrainian].
Zhang, H., Liu, X., & Gulliver, T. (2017). A New Electromagnetic Jamming System for Unmanned Aerial Vehicles. In IEEE Pacific Rim Conference on Communications, Computers and Signal Processing. Canada. (pp. 1–5). https://doi.org/10.1109/PACRIM.2017.8121921
Ferreira, R., Gaspar, J., Sebastião, P., & Souto, N. (2020). Effective GPS Jamming Techniques for UAVs Using Low-Cost SDR Platforms. Wireless Personal Communications, 115 (4), 1–21. https://doi.org/10.1007/s11277-020-07212-6
VST 602.001:2024(01) Elektromahnitna ta kiberborotba. Radioelektronna borotba. Terminy ta vyznachennia [Electromagnetic and Cyber Warfare. Radio Electronic Warfare. Terms and Definitions]. [in Ukrainian].
Nahorniuk, O. (2024). Doslidzhennia vplyvu periodychnoi kovznoi za chastotoiu radiopereshkody na radiokanal LoRa [Method of Automatic Parameters Estimation of Radio Signals Generated According to LoRa Standard]. Visnyk NTUU “KPI”. Seriia Radiotekhnika, Radioaparatobuduvannia [Collection of Scientific Works of NTUU “KPI”. Series Radio Engineering, Radio Equipment Manufacturing], 98, 30–37. https://doi.org/10.20535/RADAP.2024.98.30-37 [in Ukrainian].
Jose, A., Simon, E., & Boé, А. et al. (2021). Methodology to Estimate the Signal-to-Interference Power Ratio for Intermittent Disturbances. In XXXIVth General Assembly and Scientific Symposium of the International Union of Radio Science. (pp. 1–5). https://doi.org/10.23919/URSIGASS51995.2021.9560235
Jose, A., Denia, V., & Gransart, C. et al. (2022). Susceptibility of LoRa Communications to Intentional Electromagnetic Interference with Different Sweep Periods. Sensors, 22, 1–16. https://doi.org/10.3390/s22135015
Radivojević, J., Pavić, B., Lebl, A., & Petrović, M. (2021). Sweep Jamming with Discrete Subbands – an Advanced Strategy for Malicious Drones Missions Prevention. Scientific Technical Review, 71, 2, 46–52. https://doi.org/10.5973/str2102046R
Shahan, P., Heide, D., & Cohen, A. (2012). Comparison of TSVCIS Voice at 8000 and 12000 bps VERSUS CVSD at 16000 bps. In IEEE Military Communications Conference. Orlando. (pp. 1–4). https://doi.org/10.1109/MILCOM.2012.6415564
Basnayaka, D. (2023). Introduction to Mediumband Wireless Communication. IEEE Open Journal of the Commun. Society, 4, 1247–1262. https://doi.org/10.1109/VTC2022-Fall57202.2022.10012908
Ristić, V., Todorović, B., & Stojanović, N. (2022). Frequency Hopping Spread Spectrum: History, Principles and Applications. Vojnotehnicki glasnik. Military Technical Courier, 70, 4, 856–876. https://doi.org/10.5937/vojtehg70-38342
Botev, Z., Kroese, D., Taimre, T., & Vaisman, R. (2024). Data Science and Machine Learning Mathematical and Statistical Methods. https://doi.org/10.1201/9780367816971
Afisiadis, О., Li, S., Tapparel, J., Burg, A., & Balatsoukas-Stimming, A. (2021). On the Advantage of Coherent LoRa Detection in the Presence of Interference. IEEE Internet of Things Journal, 8, 14, 11581–11593. https://doi.org/10.1109/JIOT.2021.3058792
Bor, M., & Roedig, U. (2017). LoRa Transmission Parameter Selection. In 13th International Conference on Distributed Computing in Sensor Systems. (pp. 27–34). https://doi.org/10.1109/dcoss.2017.10
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
